5.2 TORCH-інфекції
5.2.1 ЦМВ-інфекція
5.2.2 Герпетична інфекція
5.2.3 Вірус Епштейна-Барр
5.2.4 Токсоплазмоз (Toxoplasma gondii)
5.2.5 Краснуха (Rubella virus)
5.2.6 Parvovirus B19
5.2.7 TORCH-пакети
5.3 Урогенітальні інфекції
5.3.1 Chlamydia trachomatis
5.3.2 Mycoplasma/Ureaplasma
5.3.3 Treponema pallidum
5.3.4 Trichomonas vaginalis
5.3.5 Candida
5.3.6 Neisseria gonorrhoeae
5.3.7 ВПЛ (вірус папіломи людини)
5.3.8 Біоценоз урогенітальний
5.4 Інші інфекції
5.4.2 Bordetella pertussis
5.4.3 Chlamydia pneumoniae
5.4.4 Helicobacter pylori
5.4.5 Mycoplasma pneumoniae
5.4.6 Staphylococcus aureus, MRSA (метицилінрезистентний)
5.4.7 Епідемічний паротит (Rubalavirus)
5.4.8 Кір (Morbillivirus)
5.4.9 Паразитарні дослідження
10.2 Показники ліпідного обміну
10.3 Вітаміни
10.4 Діагностика анемії
10.5 Маркери серцево-судинних захворювань
10.6 Гострофазові маркери
13.1 Моніторинг ліків
13.2 Тяжкі метали
13.3 Діагностика порушень метаболізму
13.4 Амінокислоти
Кадмій — важкий метал, який, потрапляючи в організм, здатний викликати важкі інтоксикації (отруєння). Отруєння кадмієм відбувається в разі його потрапляння у шлунок або дихальні шляхи. Головними симптомами отруєння цим металом є головні болі, болі в животі, нудота, блювота, солодкий присмак в роті, порушення дихання (розвиток бронхопневмоній), сприйняття запахів. Згодом в патологічний процес втягуються нервова система, шлунково-кишкового тракту, система крові. Визначення рівнів кадмію в сечі дає змогу діагностувати інтоксикацію цим металом. Аналіз слід здавати в комплексі з загальними аналізами крові й сечі, біохімічних аналізом крові.
Мідь в організмі бере участь в багатьох фізіологічних процесах, але її надлишок небезпечний через можливість розвитку інтоксикації. Найбільш частими симптомами отруєння є порушення роботи нирок і печінки, загальна слабкість, зміна кольору очей, нудота, блювота, пронос, особливий присмак у роті, порушення психіки. Визначення рівня міді в організмі дає змогу діагностувати отруєння міддю і коригувати його лікування. Аналіз краще використовувати в комплексі з загальним і біохімічним аналізами крові.
Ртуть — важкий метал, пари якого у великих концентраціях смертельно небезпечні для людини. У разі отруєння ртуттю з’являються головні болі, розлади травлення, загальна слабкість, сонливість, порушення пам’яті й уваги, болі у м’язах, тремор. Визначення рівнів ртуті дає змогу діагностувати отруєння, визначати його тяжкість, коригувати лікування. Його краще комбінувати з загальним і біохімічним аналізами крові.
Свинець — високотоксичний важкий метал. Потрапляючи в організм, накопичується в нервовій, кістковій тканині, нирках, печінці. Згодом викликає порушення в роботі нервової та імунної систем, порушення психіки, анемію, гіпертензію, ниркову недостатність. Визначення рівнів свинцю використовується для діагностики, визначення тяжкості й підбору лікування інтоксикації цим металом. Його краще комбінувати із загальним і біохімічним аналізами крові, аналізом сечі.
Свинець — високотоксичний важкий метал. Потрапляючи в організм, накопичується в нервовій, кістковій тканині, нирках, печінці. Згодом викликає порушення в роботі нервової та імунної систем, порушення психіки, анемію, гіпертензію, ниркову недостатність. Визначення рівнів свинцю використовується для діагностики, визначення тяжкості й підбору лікування інтоксикації цим металом. Його краще комбінувати із загальним і біохімічним аналізами крові, аналізом сечі.
Цинк — важкий метал з вираженою токсичною дією на організм. Отруєння цинком або його сполуками проявляється підвищенням температури, тремтінням, проносом, блювотою, солодким присмаком у роті, сонливістю, порушенням координації, ураженням шкіри. Високі рівні цинку можуть провокувати розвиток онкологічних захворювань, порушення репродуктивної функції. Визначення цинку дає змогу діагностувати отруєння цим металом, виявити першопричину інших захворювань.