5.2 TORCH-інфекції
5.2.1 ЦМВ-інфекція
5.2.2 Герпетична інфекція
5.2.3 Вірус Епштейна-Барр
5.2.4 Токсоплазмоз (Toxoplasma gondii)
5.2.5 Краснуха (Rubella virus)
5.2.6 Parvovirus B19
5.2.7 TORCH-пакети
5.3 Урогенітальні інфекції
5.3.1 Chlamydia trachomatis
5.3.2 Mycoplasma/Ureaplasma
5.3.3 Treponema pallidum
5.3.4 Trichomonas vaginalis
5.3.5 Candida
5.3.6 Neisseria gonorrhoeae
5.3.7 ВПЛ (вірус папіломи людини)
5.3.8 Біоценоз урогенітальний
5.4 Інші інфекції
5.4.2 Bordetella pertussis
5.4.3 Chlamydia pneumoniae
5.4.4 Helicobacter pylori
5.4.5 Mycoplasma pneumoniae
5.4.6 Staphylococcus aureus, MRSA (метицилінрезистентний)
5.4.7 Епідемічний паротит (Rubalavirus)
5.4.8 Кір (Morbillivirus)
5.4.9 Паразитарні дослідження
10.2 Показники ліпідного обміну
10.3 Вітаміни
10.4 Діагностика анемії
10.5 Маркери серцево-судинних захворювань
10.6 Гострофазові маркери
13.1 Моніторинг ліків
13.2 Тяжкі метали
13.3 Діагностика порушень метаболізму
13.4 Амінокислоти
Патоморфологічне дослідження — це всебічне вивчення тканин під мікроскопом з проведенням кількісної та якісної оцінки їхнього стану. ПМФ II категорії складності використовується головним чином для діагностики і корекції лікування у хворих з неспецифічним гострим або хронічним запаленням, ускладненими формами дистрофічних процесів. Забір матеріалу на аналіз проводиться шляхом біопсії або ж використовуються тканини, видалені під час операції.
Патоморфологічне дослідження — це всебічне вивчення тканин під мікроскопом з проведенням кількісної та якісної оцінки їхнього стану. ПМФ III категорії складності використовується головним чином для діагностики і корекції лікування у хворих з інфекційними захворюваннями, гранулематозним запаленням, хворобами накопичення (тезаурисмозами), вадами розвитку, доброякісними пухлинами різної локалізації, пухлиноподібними процесами. Забір матеріалу на аналіз проводиться шляхом біопсії або ж використовуються тканини, видалені під час операції.
Патоморфологічне дослідження — це всебічне вивчення тканин під мікроскопом з проведенням кількісної та якісної оцінки їхнього стану. ПМФ IV категорії складності використовується головним чином для діагностики і корекції лікування у хворих з інтраепітеліальною неоплазією, дисплазіями, інтраепітеліальними карциномами, межовими і злоякісними пухлинами, у разі термінових інтраопераційних, ендоскопічних біопсій. Забір матеріалу на аналіз проводиться шляхом біопсії або ж використовуються тканини, видалені під час операції.
Патоморфологічне дослідження — це всебічне вивчення тканин під мікроскопом з проведенням кількісної та якісної оцінки їхнього стану. ПМФ V категорії складності використовується головним чином для діагностики і корекції лікування у хворих з імунопатологічними процесами, системними захворюваннями сполучної тканини і васкулітами, після діагностичних пункційних біопсій. Забір матеріалу на аналіз проводиться шляхом біопсії або ж використовуються тканини, видалені під час операції.
Біопсія піхви дає змогу отримати зразок тканин органу і провести їхнє патоморфологічне (гістологічне) дослідження. Гістологічне вивчення тканин допоможе оцінити їхній стан та виявити відхилення від норми в будові. Аналіз є важливою складовою частиною діагностики ракових і передракових захворювань піхви, доброякісних пухлин, запальних процесів різної етіології. Його обов’язково слід здати в разі сумнівних результатів мікробіологічних досліджень зішкрібу з піхви.
Біопсія тканин гортані є важливою частиною діагностики онкологічних захворювань із ураженням цього органу. Патоморфологічне (гістологічне) вивчення тканин дає змогу виявити атипові (пухлинні) клітини, визначити тип пухлини, стадію захворювання. Крім того, гістологічне дослідження відіграє важливу роль у виборі тактики лікування діагностованого захворювання.
Патоморфологічне (гістологічне) дослідження тканин яєчника відіграє важливу роль у діагностиці новоутворень яєчника і визначення причин безпліддя. Вивчення біоптату дає змогу оцінити функціональний стан органу, виявити атипові клітини, визначити тип пухлини й стадію захворювання, підібрати правильну тактику лікування. Матеріал для аналізу може бути отриманий шляхом проведення біопсії або клиноподібної резекції яєчників. Аналіз бажано проводити в комплексі з вивченням рівнів гормонів яєчників.
Біопсія ектоцервікса (анатомічної частини шийки матки) дає змогу отримати частинку тканин органу для проведення подальших досліджень. Патоморфологічне дослідження тканин допоможе визначити їхній стан і виявити відхилення від норми в будові. Аналіз використовується в діагностиці онкологічних захворювань шийки матки. Він обов’язковий до проведення в разі виявлення серйозних патологічних змін за результатами кольпоскопії або ПАП-тесту.
Патоморфологічне дослідження тканин, отриманих шляхом проведення біопсії ендоцервіксу (анатомічної частини шийки матки), дає змогу визначити їхній стан і виявити відхилення від норми в будові. ПМФ тканин ендоцервіксу використовується в діагностиці доброякісних і злоякісних пухлин і передракових станів шийки матки. Його обов’язково слід проводити в разі виявлення серйозних патологічних змін за даними кольпоскопії або ПАП-тесту.
Біопсія ендометрія і цервікального каналу — це діагностичне вишкрібання порожнини матки і цервікального каналу з метою отримання зразків тканини для проведення гістологічних (патоморфологічних) досліджень. Процедура може проводитися в разі серйозних порушень менструального циклу, підозр на наявність новоутворень в матці й придатках, запальних захворювань матки. ПМФ біоптату матки і цервікального каналу дає змогу діагностувати злоякісні й доброякісні новоутворення матки, ендометріоз, аденоматоз, поліпи матки.
Гістеректомія — це оперативне втручання, під час якого видаляється вся матка або її частина (також можуть видалятися придатки матки й лімфатичні вузли). Операція проводиться у разі онкологічних захворювань матки, її опущення, важкого аденоматозу. Видалені тканини обов’язково слід відправляти на гістологічне (патоморфологічне) дослідження. Воно дає змогу встановити остаточний діагноз і скоригувати подальше лікування.
Запалення тканин жовчного міхура є частою причиною порушення роботи печінки і шлунково-кишкового тракту. Запалення жовчного міхура характерне для таких захворювань, як холангіт, холецистит, жовчнокам’яна хвороба. Біопсія тканин жовчного міхура та їхнє патоморфологічне дослідження є одним з ключових моментів у діагностиці цих захворювань та підборі ефективного лікування. Крім того, ПМФ дає змогу виключити зі списку можливих діагнозів онкологічні захворювання.
У тканинах жовчного міхура можуть розвиватися найрізноманітніші пухлини. Знання типу пухлини, її походження, стадії захворювання дає змогу підібрати ефективне лікування і врятувати життя людині. Тому вкрай важливо вчасно проводити патоморфологічне дослідження уражених пухлинним процесом тканин жовчного міхура. Матеріал для проведення аналізу отримують шляхом проведення біопсії.
Бартолінові залози — це парна структура, яка розміщена біля основи великих статевих губ і виділяє в піхву рідину, що її зволожує. Якщо закупорюються протоки залози, відбувається утворення закритої порожнини, в якій накопичується рідина. Залоза збільшується в розмірах і запалюється, стає схожою на пухлину. Для диференціювання кістозного утворення від пухлинного слід шляхом проведення біопсії взяти зразок тканин залози і відправити його на гістологічне дослідження. ПМФ дає змогу встановити остаточний діагноз (підтвердивши або виключивши онкологію) і підібрати максимально ефективне лікування.
Ліпоми — доброякісні пухлини, які утворюються з тканин підшкірно-жирової клітковини. Самі по собі ліпоми нешкідливі, але існують онкологічні захворювання, які клінічно дуже схожі на ліпоми. Для диференціювання доброякісних ліпом і злоякісних пухлин проводиться біопсія утворення з подальшим патоморфологічним дослідженням отриманих тканин. Крім того, патоморфологічні дослідження слід проводити і в разі планових вилучень ліпом з метою підтвердження їхньої доброякісності.
Одонтогенні кісти — порожнисті утворення з рідиною всередині, які утворюються в кістках лицевого черепа й контактують із зубами. Для постановки діагнозу й підбору лікувальної тактики принципово важливим є патоморфологічне вивчення тканин кісти і її вмісту. Забір матеріалу на аналіз може проводитися шляхом біопсії або видалення утворення.
Поліпи й кісти порожнини носа і носових пазух самі по собі не є страшним захворюванням, але варто пам’ятати, що під їхньою маскою можуть ховатися смертельно небезпечні онкологічні захворювання. Тому дуже важливо вчасно проводити патоморфологічне дослідження їхніх тканин. Аналіз дає хмогу диференціювати онкологічні, запальні й гіперпластичні процеси в тканинах, діагностувати і визначати тяжкість доброякісних та злоякісних пухлин, коригувати лікувальну тактику.
Трансуретральна резекція простати — малоінвазивне хірургічне видалення новоутворень передміхурової залози. Найчастіше процедура проводиться у пацієнтів з аденомою простати. Видалені під час операції тканини обов’язково направляються на патоморфологічне дослідження з метою всебічного їхнього вивчення. Аналіз дає змогу визначити характер тканин, що утворюють пухлину. Використовується для підтвердження діагнозу аденоми простати, диференційної діагностики доброякісних і злоякісних новоутворень передміхурової залози, корекції подальшої (післяопераційної) лікувальної тактики.
Видалення придатків матки є важливою частиною лікування певних патологічних захворювань (позаматкова вагітність, онкологічні захворювання придатків матки та ін.). Але дуже часто хірургічне втручання не є кінцевим етапом лікування, Й лікарям принципово важливо після його проведення підтвердити діагноз і скоригувати подальшу тактику лікування. Все це дає змогу зробити патоморфологічне дослідження тканин видалених органів.
Міомектомія — оперативне втручання, спрямоване на видалення міоматозних вузлів матки. Видалені під час операції тканини обов’язково слід передати на гістологічне (патоморфологічне) дослідження, яке допоможе з’ясувати їхнє походження і уточнити діагноз. Аналіз дає змогу диференціювати злоякісні й доброякісні новоутворення матки та є важливою частиною постановки остаточного діагнозу і вибору подальшого лікування.
Ексцизія та конізація шийки матки — це малоінвазивні діагностично-терапевтичні процедури, які дають змогу видалити вогнища розростання патологічно змінених тканин з поверхні шийки матки. Видалені тканини відправляються в лабораторію для обов’язкового проведення патоморфологічного дослідження та встановлення структури, характеру походження тканин. Аналіз використовується в діагностиці ендометріозу, поліпів, кіст, онкологічних і передракових захворювань шийки матки.