5.2 TORCH-інфекції
5.2.1 ЦМВ-інфекція
5.2.2 Герпетична інфекція
5.2.3 Вірус Епштейна-Барр
5.2.4 Токсоплазмоз (Toxoplasma gondii)
5.2.5 Краснуха (Rubella virus)
5.2.6 Parvovirus B19
5.2.7 TORCH-пакети
5.3 Урогенітальні інфекції
5.3.1 Chlamydia trachomatis
5.3.2 Mycoplasma/Ureaplasma
5.3.3 Treponema pallidum
5.3.4 Trichomonas vaginalis
5.3.5 Candida
5.3.6 Neisseria gonorrhoeae
5.3.7 ВПЛ (вірус папіломи людини)
5.3.8 Біоценоз урогенітальний
5.4 Інші інфекції
5.4.2 Bordetella pertussis
5.4.3 Chlamydia pneumoniae
5.4.4 Helicobacter pylori
5.4.5 Mycoplasma pneumoniae
5.4.6 Staphylococcus aureus, MRSA (метицилінрезистентний)
5.4.7 Епідемічний паротит (Rubalavirus)
5.4.8 Кір (Morbillivirus)
5.4.9 Паразитарні дослідження
10.2 Показники ліпідного обміну
10.3 Вітаміни
10.4 Діагностика анемії
10.5 Маркери серцево-судинних захворювань
10.6 Гострофазові маркери
13.1 Моніторинг ліків
13.2 Тяжкі метали
13.3 Діагностика порушень метаболізму
13.4 Амінокислоти
D-димер — речовина, яка утворюється в результаті розпаду фібрину, який є основою тромбу. Його рівні безпосередньо залежать від активності фібринолізу (розпаду фібрину) в організмі. Виявлення позитивного результату D-димеру свідчить про наявність в організмі вогнищ тромбозу. Аналіз використовується для діагностики тромбоемболії легенів, ДВС-синдрому, тромбозу глибоких вен, оцінки ризику розвитку тромбозів і ефективності їхнього лікування. Аналіз проводиться в комплексі з коагулограмою або пакетом № 282 для контролю лікування.
Активований частковий тромбопластиновий час — один з тестів, що дають змогу комплексно оцінити адекватність гемостазу в організмі. Це дослідження допоможе виявити порушення роботи факторів згортання крові й знайти першопричину як тромбозів, так і схильності до кровотеч. Використовується для виявленні гемофілій, тромбозів, хвороби Віллебранда, антифосфоліпідного синдрому, як скринінг під час вагітності і в передопераційному періоді. Показник краще вивчати в комплексі з іншими факторами згортання крові.
Антитромбін — речовина, яка синтезується печінкою і ендотеліальними клітинами. Забезпечує правильну роботу гепарину, пригнічує роботу певних факторів згортання крові. Недостатність антитромбіну або його функціональна неповноцінність призводять до розвитку тромбозів. Вивчення активності антитромбіну дає змогу оцінити його кількість і якість та використовується для виявлення причин розвитку тромбозів і ефективності лікування. Показник вивчають в комплексі з коагулограмою (пакет № 282).
Система згортання крові — це набір речовин (факторів згортання), які забезпечують в організмі зупинку кровотеч. Коагулограма є комплексним тестом, що дає змогу одночасно оцінити найбільш важливі показники адекватності роботи системи згортання крові. Використовується для виявлення першопричин розвитку тромбозів і схильності до кровотеч, скринінгово в перед- і післяопераційному періоді, в оцінці ризиків розвитку захворювань серцево-судинної системи і контролі за лікуванням.
Гемостазіограма — комплексний багатокомпонентний тест, який дає змогу об’єктивно оцінити стан системи згортання крові. Гемостазіограма є більш інформативною, ніж коагулограма, оскільки включає оцінку D-димера як показника тромбозу і антитромбіну як речовини, що забезпечує нормальну роботу гепарину. Використовується в діагностиці майже всіх порушень згортання крові (тромбози, кровотечі, ДВС-синдром та інші), дає змогу оцінити стан людини в перед- і післяопераційному періоді, дізнатися ризики розвитку різних захворювань системи крові та їхніх ускладнень і оптимальна для контролю лікування порушень згортання.
Тромбіновий час — дослідження, що дає змогу оцінити процес згортання крові в організмі. Тромбіновий час змінюється у разі наявність кількісних або функціональних змін з боку факторів, що забезпечують роботу системи згортання крові. Використовується для діагностики порушень у цій системі, прогнозування розвитку ДВС-синдрому і тромбозів, контролю їхнього лікування. Його слід вивчати в комплексі з іншими показниками системи згортання крові, наприклад, пакетом № 282 або коагулограмою.
Фактор фон Віллебранда — один з білків крові, що забезпечують процеси гемостазу. Він сприяє прикріпленню тромбоцитів до ушкоджених ділянок судин і нормальній роботі одного з факторів згортання крові. Зменшення кількості в крові фактора фон Віллебранда або порушення його активності призводить до схильності до кровотеч. Цей аналіз використовується для діагностики хвороби Віллебранда (псевдогемофіліі), тромботичної пурпури, гемолітичних анемій. Його краще вивчати в комплексі з коагулограмою.
Фібриноген — білок, який є базовим фактором системи згортання крові. Перетворюючись на фібрин, він забезпечує формування згустку крові (тромбу) і сприяє зупинці кровотеч, крім того, може зв’язувати надлишок тромбіну, чим запобігає надмірному тромбуванню судин. Відхилення від норми рівнів фібриногену може привести до розвитку тромбозів або кровотеч. Аналіз призначається з метою діагностики порушень гомеостазу, для корекції їхнього лікування, скринінгово під час вагітності і в передопераційному періоді, оцінки ризиків серцево-судинних захворювань. Його краще вивчати в комплексі з іншими показниками системи згортання крові, наприклад, пакетом № 282 або коагулограмою.