Інші інфекції

Гелікобактерна інфекція вважається однією з найбільш поширених причин гастритів та виразкової хвороби шлунка й дванадцятипалої кишки, також вона відіграє роль у розвитку онкологічних захворювань органів шлунково-кишкового тракту. Провокується Helicobacter pylori, яка після зараження живе й розмножується у слизовій оболонці шлунка. Визначення антитіл IgG дає змогу підтвердити зараження організму. Вивчення калу є дуже зручним через простоту забору матеріалу для дослідження. Аналіз може використовуватися для діагностики гастритів і виразкової хвороби, а також для оцінки ризику їхнього розвитку та корекції лікування.

Helicobacter pylori — бактерія, яка живе в слизовій оболонці шлунка. Гелікобактерна інфекція провокує розвиток гастриту й виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, може викликати онкологічні захворювання органів шлунково-кишкового тракту. Виділяють два різновиди бактерії — одна синтезує білок CagA, а інша ні. Наявність білка CagA робить бактерію більш небезпечною (підвищує ризик розвитку важких гастритів і онкологічних захворювань). Визначення специфічних антитіл IgА до білка CagA дає змогу підтвердити зараження організму Helicobacter pylori й визначити її підвид. Аналіз використовується для діагностики й оцінки ризику розвитку гастритів, виразкової хвороби, раку шлунка і дванадцятипалої кишки, а також, прогнозу їньої тяжкості.

Бореліоз (хвороба Лайма) — полісистемне інфекційне захворювання, яке викликає спірохета Borrelia burgdorferi, передається людям через укуси кліщів. Імунна система людини відповідає на проникнення в організм спірохет синтезом антитіл. Визначення в крові антитіл IgG дає змогу підтвердити діагноз гострого бореліозу. Аналіз використовується для діагностики бореліозу та його віддалених наслідків, диференційної діагностики трансмісивних інфекцій і різних уражень нервової системи, серця, суглобів інфекційного генезу.

Бореліоз (хвороба Лайма) — полісистемне (одночасно вражає різні органи й системи) інфекційне захворювання. Хвороба Лайма викликається спірохетою Borrelia burgdorferi, яка передається людям через укуси кліщів. Імунна система людини відповідає на проникнення збудника синтезом антитіл. Визначення в крові хворого антитіл IgM дає змогу підтвердити діагноз гострого бореліозу. Аналіз використовується для діагностики бореліозу і диференційної діагностики різних інфекційних захворювань.

Бореліоз (хвороба Лайма) — полісистемне (одночасно вражає різні органи й системи) інфекційне захворювання. Хвороба Лайма викликається спірохетою Borrelia burgdorferi, яка передається людям через укуси кліщів. Імунна система людини відповідає на проникнення збудника синтезом антитіл. Визначення в крові хворого антитіл IgM дає змогу підтвердити діагноз гострого бореліозу. Аналіз використовується для діагностики бореліозу і диференційної діагностики різних інфекційних захворювань.

Кашлюк — гостре інфекційне захворювання, для якого характерні напади спастичного кашлю. Провокується бактерією Bordetella pertussis. Специфічний для захворювання кашель пов’язаний з токсинами, які виділяються бактерією і подразнюють слизові оболонки верхніх дихальних шляхів. Організм людини реагує на токсини виділенням антитіл. Визначення рівнів антитіл IgG дає змогу підтвердити роль бактерії Bordetella pertussis у розвитку захворювання та оцінити імунний статус людини. Аналіз може використовуватися для діагностики кашклюка, диференційної діагностики респіраторних інфекцій, оцінки перед- і поствакцинального статусу.

Кашлюк — інфекційне захворювання, що проявляється характерними нападами спастичного кашлю. Провокується бактерією Bordetella pertussis. Організм людини реагує на бактерію та її токсини виділенням антитіл. Визначення рівнів антитіл IgG дає змогу підтвердити роль бактерії Bordetella pertussis у розвитку захворювання та оцінити імунітет людини до кашлюку. Вестернблот є найбільш точним та інформативним методом лабораторної серодіагностики. Він допоможе закрити всі спірні питання в разі сумнівності результатів інших досліджень. Аналіз може використовуватися для діагностики кашлюку, оцінки перед- і поствакцинального статусу.

Bordetella pertussis є причинним фактором розвитку кашлюку (гострого інфекційного захворювання, для якого характерні напади спастичного кашлю). Організм людини реагує на проникнення бактерії виділенням антитіл. Визначення рівнів антитіл IgМ (гострофазних антитіл) дає змогу підтвердити роль бактерії Bordetella pertussis у розвитку захворювання. Аналіз  використовується для діагностики кашлюку в гострому періоді захворювання. Для підвищення інформативності й точності аналіз слід здавати в комплексі з визначенням антитіл IgG до кашлюку і якісним визначенням наявності бактерії в зішкрібі із зіву й глотки.

Bordetella pertussis є причиною розвитку кашлюку (гострого інфекційного захворювання, що проявляється характерними нападами спастичного кашлю). Вивчення матеріалу зішкрібу із зіву й глотки з метою виявлення генетичного матеріалу бактерії Bordetella pertussis дає змогу підтвердити її наявність у ротоглотці й роль у розвитку захворювання. Аналіз використовується для діагностики кашлюку. Для підвищення інформативності й точності дослідження слід проводити разом з визначення специфічних до кашлюку антитіл.

Chlamydia pneumoniae — дуже поширений інфекційний збудник, який є частою причиною розвитку пневмоній і бронхітів. Імунні клітини людини, що заразилася після контакту з бактерією, активно починають синтезувати специфічні антитіла. Визначення в крові антитіл IgG (за наявності зростання титрів антитіл) дає змогу підтвердити етіологічну роль бактерії у розвитку захворювання. Аналіз використовується для діагностики хламідійної інфекції, визначення імунітету до неї, пошуку першопричини і корекції лікування пневмоній і бронхітів.

Chlamydia pneumoniae — дуже поширений збудник, який є частою причиною інфекційних захворювань дихальної системи. Найчастіше з бактерією Chlamydia pneumoniae асоціюються пневмонії та бронхіти. Імунна система людини, що заразилася реагує на проникнення в організм бактерії активним синтезом специфічних до неї антитіл. Першими з’являються антитіла IgM, а згодом — антитіла IgG. Визначення в крові антитіл IgM дає змогу підтвердити етіологічну роль бактерії у розвитку захворювання. Аналіз використовується для діагностики хламідійної інфекції, пошуку першопричини і корекції лікування пневмоній і бронхітів.

Гелікобактерна інфекція є одним з етіологічних факторів гастриту і виразкової хвороби, а також може викликати онкологічні захворювання органів шлунково-кишкового тракту. Виділяють два різновиди бактерії (одна синтезує білок CagA, а інша ні). Наявність білка CagA підвищує ризик розвитку онкологічних захворювань і визначає тяжкість перебігу гастритів. Визначення специфічних антитіл до білка CagA дає змогу не лише підтвердити зараження організму Helicobacter pylori, а й визначити її підвид. Аналіз високоінформативний і дуже зручний для діагностики та оцінки ризику розвитку гастритів, виразкової хвороби, раку органів шлунково-кишкового тракту, а також прогнозу їхньої тяжкості.

Helicobacter pylori — бактерія, яка, заражаючи людину, живе в складках слизової оболонки шлунка. Гелікобактерна інфекція вважається однією з головних причин розвитку гастриту й виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки. Крім того, відіграє роль у розвитку онкологічних захворювань органів шлунково-кишкового тракту. Визначення специфічних антитіл IgG дає змогу підтвердити зараження організму Helicobacter pylori. Аналіз використовується для діагностики гастритів і виразкової хвороби, а також для оцінки ризику їхнього розвитку та корекції лікування. Крім того, як додатковий аналіз використовується в діагностиці онкологічних захворювань.

Mycoplasma pneumoniae — інфекційний збудник, що провокує розвиток захворювань респіраторного тракту. Найчастіше з мікоплазмою асоціюються пневмонії, бронхіти, фарингіти і трахеїти. Проникнення в організм бактерії призводить до виділення імунною системою специфічних антитіл. Виявлення в крові антитіл IgA свідчить про інфікування організму мікоплазмою, може використовуватися для діагностики мікоплазмових інфекцій та диференційної діагностики респіраторних інфекцій. Одночасно слід вивчати рівні мінімум двох класів специфічних до мікоплазми антитіл.

Mycoplasma pneumoniae — одна з найбільш поширених бактерій, що провокують розвиток захворювань респіраторного тракту. Вона є частою причиною пневмонії, бронхітів, фарингітів і трахеїти. Контакт бактерії з імунними клітинами призводить до синтезу останніми специфічних антитіл. Виявлення в крові антитіл IgG свідчить про інфікування організму мікоплазмою. Для визначення активності процесу визначається наростання титру цих антитіл. Аналіз може використовуватися для діагностики мікоплазмових інфекцій і диференційної діагностики респіраторних інфекцій. Для підвищення точності діагностики одночасно слід вивчати рівні мінімум двох класів специфічних до мікоплазми антитіл.

Mycoplasma pneumoniae — дуже поширена бактерія, яка часто є причиною пневмонії, бронхітів, фарингітів і трахеїтів. Імунні клітини після контакту з бактерією починають синтезувати антитіла для боротьби з нею. Виявлення в крові антитіл IgМ свідчить про інфікування організму мікоплазмою і вказує на гострий період захворювання. Аналіз дає змогу проводити діагностику мікоплазмових інфекцій й диференційну діагностику респіраторних інфекцій. Одночасно краще визначати рівні двох різних класів антитіл до мікоплазми.

Mycoplasma pneumoniae і Chlamydia pneumoniae — дві найбільш поширені бактерії, що провокують розвиток захворювань дихального тракту (зокрема пневмонії). Визначення наявності у зішкрібі генетичного матеріалу бактерій свідчить про інфікування організму й може використовуватися для діагностики інфекцій, викликаних мікоплазмою або хламідіями, а також дає змогу  диференціювати їх між собою. Одночасне визначення двох найбільш поширених збудників робить даний аналіз дуже зручним у використанні.

Staphylococcus aureus є частою причиною розвитку інфекційних захворювань. Найнебезпечнішими є нечутливі до більшості антибіотиків штами бактерії. Найпоширенішим стійким до антибіотиків штамом є MRSA. Кількісне визначення в крові генетичного матеріалу MRSA є одним з найбільш точних діагностичних тестів, спрямованих на виявлення нечутливої до антибіотиків стафілококової інфекції. Аналіз використовується для діагностики й корекції лікування інфекційних захворювань, спровокованих стафілококом MRSA.

Staphylococcus aureus є однією з частих причин розвитку інфекційних захворювань нервової системи. Найбільш тяжким є інфекційне ураження нечутливим до метициліну стафілококом (нечутливим до більшості традиційних антибіотиків). Виявлення в лікворі генетичного матеріалу MRSA дає змогу підтвердити його етіологічну роль у розвитку захворювання й дає змогу підібрати правильне лікування. Аналіз використовується для встановлення діагнозу і диференційної діагностики нейроінфекцій.

Staphylococcus aureus — одна з найчастіших причин розвитку інфекційних захворювань сечовидільної системи (циститів, уретритів, пієлонефритів). Найбільш небезпечним і тяжким є інфекційне ураження MRSA (нечутливим до більшості традиційних антибіотиків штамом стафілокока). Виявлення в сечі генетичного матеріалу MRSA дає змогу підтвердити його роль у розвитку інфекційних уражень сечостатевої системи. Аналіз широко використовується для встановлення діагнозу і диференційної діагностики стафілококової інфекції сечовидільної системи та корекції її лікування.

Антибіотикорезистентність є важливою проблемою сучасної медицини. Метицилінрезистентний Staphylococcus aureus — одна з найбільш відомих бактерій з високою резистентністю до більшості традиційних антибіотиків. Кількісне визначення у зішкрібі з ротоглотки генетичного матеріалу MRSA є одним з найбільш точних діагностичних тестів, спрямованих на виявлення нечутливої до антибіотиків стафілококової інфекції. Аналіз використовується для діагностики і корекції лікування інфекційних захворювань, спровокованих MRSA, виявлення носійства MRSA.

Епідемічний паротит — інфекційне захворювання, яке вражає слинні залози (крім того, в патологічний процес можуть втягуватися яєчка, підшлункова залоза, нервова система). Захворювання викликається вірусами із сімейства Paramyxoviridae. Організм реагує на появу вірусу виділенням антитіл (в гострий період виділяється IgM, а згодом — IgG). Визначення рівнів антитіл IgG дає змогу підтвердити діагноз паротиту та визначити наявність імунітету до нього. Аналіз використовується для діагностики паротиту та в оцінці перед- і поствакцинального статусу.

Епідемічний паротит — інфекційне захворювання, що викликається вірусами з сімейства Paramyxoviridae. Захворювання вражає слинні залози, крім того, в патологічний процес можуть втягуватися інші органи й системи (підшлункова залоза, яєчка, нервова система). Організм реагує на появу вірусу виділенням антитіл. Визначення рівнів антитіл IgM дає змогу підтвердити етіологічну роль вірусу в розвитку захворювання. Аналіз використовується для діагностики гострого періоду й диференційної діагностики паротиту.

Кір — дуже заразне інфекційне захворювання, яке викликається вірусами з сімейства Paramyxoviridae. Організм реагує на появу вірусу кору виділенням специфічних антитіл. Визначення рівнів антитіл IgG дає змогу оцінити імунітет проти збудника кору. Аналіз використовується для діагностики кору, а також для визначення перед- і поствакцинального статусу пацієнта.

Кір — одне з найбільш заразних інфекційних захворювань. Викликається вірусами з сімейства Paramyxoviridae. Захворювання проявляється підвищенням температури, кашлем, нежитем, інтоксикацією, опухлістю й специфічним висипом на шкірі та слизових. Організм реагує на появу вірусу виділенням специфічних антитіл. Визначення рівнів антитіл IgM дає змогу підтвердити етіологічну роль вірусу в розвитку захворювання. Аналіз використовується для діагностики кору, а також у комплексі з іншими аналізами для диференційної діагностики інфекційних захворювань.

Ascaris lumbricoides — круглий хробак, що провокує розвиток аскаридозу. Захворювання характеризується ураженням органів шлунково-кишкового тракту і дихальної системи. Імунна система людини реагує на присутність в організмі аскарид виділенням антитіл. Визначення антитіл IgG дає змогу підтвердити наявність в організмі аскарид на всіх стадіях захворювання. Аналіз використовується для діагностики аскаридозу і диференційної діагностики паразитарних і неінфекційних захворювань.

Echinococcus granulosus — гельмінт, що провокує розвиток ехінококозу (захворювання, яке проявляється утворенням кіст і деструкцією в тканинах печінки, легенів та інших органів). Визначення рівнів антитіл IgG дає змогу підтвердити роль Echinococcus granulosus в розвитку захворювання. Аналіз є найбільш точним методом діагностики ехінококозу. Крім того, він використовується для дифдіагностики інфекційних та неінфекційних захворювань.

Лямбліоз — паразитарне захворювання, викликане лямбліями. Захворювання проявляється гострим порушенням діяльності органів шлунково-кишкового тракту. Виявлення в калі хворої людини антигенів паразита дає змогу визначити наявність в кишківнику лямблій і підтвердити їхню роль у розвитку захворювання. Аналіз використовується для діагностики лямбліозу і його диференційної діагностики з іншими інфекційними захворюваннями, які вражають кишківник. Його краще здавати в комплексі з оцінкою рівнів антитіл до лямблій та інших інфекційних збудників.

Лямбліоз — паразитарне захворювання, яке проявляється гострим порушенням діяльності органів шлунково-кишкового тракту. Викликається лямбліями (Lamblia intestinalis). Імунна система реагує на проникнення в організм лямблій активним синтезом антитіл. Виявлення у хворої людини специфічних до лямблій антитіл дає змогу визначити наявність в організмі лямблій і підтвердити їхню роль в розвитку захворювання. Аналіз використовується для діагностики лямбліозу і його диференційної діагностики з іншими кишковими інфекціями та паразитарними захворюваннями.

Опісторхоз — важке паразитарне захворювання, викликне двоусткою сибірською (Opisthorchis felineus) і характеризується ураженням печінки й підшлункової залози. Інфікування відбувається через споживання сирої або погано приготовленої риби. Імунні клітини людини реагують на контакт з паразитом виділенням специфічних антитіл. Визначення антитіл IgG дає змогу підтвердити етіологічну роль паразита в розвитку захворювання в гострій (у разі наростання титрів антитіл) і хронічній його фазі. Аналіз використовується для діагностики опісторхозу і його диференційної діагностики з інфекційними та неінфекційними захворюваннями печінки і підшлункової залози.

Опісторхоз — важке паразитарне захворювання, яке вражає тканини печінки і підшлункової залози. Зараження відбувається через споживання неправильно приготовленої риби. Імунна система реагує на контакт з Opisthorchis felineus виділенням специфічних антитіл. Визначення антитіл IgM дає змогу підтвердити етіологічну роль паразита в розвитку захворювання в гострій його фазі. Аналіз використовується для діагностики гострого опісторхозу і його диференційної діагностики з інфекційними та неінфекційними захворюваннями печінки і підшлункової залози.

Стронгілоїдоз — гельмінтоз, для якого характерні алергічні, легеневі й шлунково-кишкові прояви. Причиною захворювання є круглий хробак Strongyloides stercoralis. Зараження супроводжується виділенням імунними клітинами специфічних антитіл. Їхнє визначення дає змогу діагностувати захворювання. Аналіз може використовуватися для діагностики та диференційної діагностики інфекційної, паразитарної та алергічної патології. Його краще здавати в комплексі з оцінкою рівнів антитіл до інших гельмінтів.

Toxocara canis — паразит, який є головною причиною розвитку токсокарозу. Захворювання вражає тканини легенів, печінки, очей, супроводжується алергічними реакціями. Організм реагує на проникнення паразита виділенням антитіл. Їхнє визначення дає змогу підтвердити наявність в організмі Toxocara canis. Аналіз вважається одним з найбільш ефективних для діагностики токсокарозу і широко з цією метою використовується. Його краще комбінувати з оцінкою антитіл до інших паразитів.

Trichinella spiralis — паразит, який може проникати в організм людини при вживанні в їжу погано обробленої свинини (рідше дичини — кабан, нутрія) і викликає захворювання, яке проявляється м’язовими болями, набряком м’язів, підвищенням температури тіла. Організм реагує виділенням антитіл, визначення яких в крові дає змогу підтвердити наявність паразита в організмі вже на ранніх стадіях захворювання. У разі сумнівних результатів першого аналізу може знадобитися повторне його проведення з оцінкою наростання титру антитіл. Аналіз використовується для діагностики й диференційної діагностики паразитарних захворювань.

За даними вчених, понад 90% людей заражені хоча б 1 видом гельмінтів. У більшості випадків присутність в організмі гельмінтів не проявляється клінічно. Але в дитячому віці гельмінтоз може бути дуже небезпечним. Як наслідок, принципово важливо вчасно виявити зараження глистами. Вивчення специфічних антитіл до гельмінтів дає змогу з високою точністю визначити вид гельмінтів, присутніх в організмі дитини, і підібрати ефективне лікування. Аналіз використовується для діагностики й диференційної діагностики гельмінтозів. Він допоможе одночасно оцінити рівень антитіл до всіх найпоширеніших у нашій країні гельмінтів, що робить його дуже зручним у використанні.