Діагностика антифосфоліпідного синдрому

β-2-глікопротеїд I — глікозильований білок плазми крові, який має антикоагулянтні властивості. Тест на визначення антитіл до нього використовують для діагностики антифосфоліпідного синдрому в разі патології вагітності, перед початком прийому оральних контрацептивів, за онкології, зниження тромбоцитів, інсульту або інфаркту міокарда. АФС проявляється у вигляді венозних тромбозів, легеневої гіпертензії, мігрені, судом, психічних порушень. Підвищення IgA антитіл вказує на гострий перебіг захворювання. У комплексі призначають загальний аналіз, біохімічний аналіз крові, коагулограму, антитіла до кардіоліпіну.

β-2-глікопротеїд I — глікозильований білок плазми крові, який має антикоагулянтні властивості. За наявності венозних тромбозів, легеневої гіпертензії, мігрені, судом, психічних порушень може знадобитися аналіз на визначення антитіл до нього. Тест використовують для діагностики антифосфоліпідного синдрому у разі патології вагітності, перед початком прийому оральних контрацептивів, за онкології, зниження тромбоцитів,  інсульту або інфаркту міокарда. Антитіла IgG вказують на хронічний процес. У комплексі призначають біохімічний і загальний аналіз крові, коагулограму, антитіла до кардіоліпіну.

β-2-глікопротеїд I — глікозильований білок плазми крові, який має антикоагулянтні властивості. Визначення IgM антитіл до нього проводять за наявності венозних тромбозів, легеневої гіпертензії, мігрені, судом, психічних порушень. Тест використовують для діагностики антифосфоліпідного синдрому у разі патології вагітності, перед початком прийому оральних контрацептивів, за онкології, зниження тромбоцитів, для оцінки тромботичного ризику у разі системного червоного вовчака. У комплексі призначають коагулограмму, вовчаковий антикоагулянт, антитіла до кардіоліпіну.

Вовчаковий антикоагулянт — IgG, спрямований проти негативно заряджених фосфоліпідів. Є одним із маркерів антифосфоліпідного синдрому. АФС проявляється наявністю венозних тромбозів, легеневою гіпертензією, мігренню, судомами, психічними порушеннями. Тест рекомендований для діагностики антифосфоліпідного синдрому у разі патології вагітності, перед початком прийому оральних контрацептивів, для оцінки тромботичного ризику за вовчака, онкології, зниження тромбоцитів. У комплексі призначають коагулограмму, антитіла до кардіоліпіну.

Кардіоліпін — фосфоліпід, який присутній в плазмі крові й входить до складу внутрішньої мембрани мітохондрій. Визначення антитіл до нього проводять, якщо є підозра на антифосфоліпідний синдром за наявності венозних тромбозів, легеневої гіпертензії, мігрені, судом, психічних порушень. Підвищення антитіл IgG свідчить про хронічний перебіг або раніше перенесений процес. Тест використовують для діагностики АФС синдрому у разі патології вагітності, перед початком прийому оральних контрацептивів і для оцінки ризику розвитку тромбозів. У комплексі призначають загальний аналіз крові, біохімію, коагулограму, антитіла до бета-2-глікопротеіду1.

Кардіоліпін — фосфоліпід, який міститься у плазмі крові і входить до складу внутрішньої мембрани мітохондрій. Визначення IgМ антитіл до нього проводять у разі венозних тромбозів, легеневої гіпертензії, мігрені, судом, психічних порушень. Тест рекомендований для діагностики антифосфоліпідного синдрому за патології вагітності, перед початком прийому оральних контрацептивів, у разі онкології, зниження тромбоцитів і для оцінки ризику розвитку тромбозів. У комплексі призначають коагулограмму, антитіла до бета-2-глікопротеіду-І, загальний аналіз крові.

Кардіоліпін — фосфоліпід, який міститься в плазмі крові і входить до складу внутрішньої мембрани мітохондрій. Визначення антитіл до нього проводять у разі венозних тромбозів, легеневої гіпертензії, мігрені, судом, психічних порушень. Підвищення антитіл IgА свідчить про наявність гострого процесу.

Тест використовують для діагностики антифосфоліпідного синдрому за патології вагітності, онкології, зниження тромбоцитів, перед початком прийому оральних контрацептивів і для оцінки ризику розвитку тромбозів. У комплексі призначають біохімічний аналіз крові, коагулограму, антитіла до бета-2-глікопротеїду І.

Протеїн S — вітамін К-залежний глікопротеїд, що є фактором згортання крові. Його дефіцит в організмі призводить до підвищеного тромбоутворення. Визначення активності протеїну S проводять у разі виникнення симптомів легеневої гіпертензії, мігрені, судом, психічних розладів, для діагностики антифосфоліпідного синдрому, ДВЗ-синдрому. У комплексі призначають біохімічний і загальний аналіз крові, визначення рівня вітаміну К, коагулограму, реакцію Вассермана (RW), антитіла до кардіоліпіну, а також протеїн С, антитромбін III, вовчаковий антикоагулянт, гомоцистеїн, фактор згортання крові 5 (ген F5), фактор згортання крові 2 (ген F2-проторомбін), ПЛР. Генетика. Тромбофілія.

Протеїн С — вітамін К-залежний глікопротеїд, що є фактором згортання крові. Його дефіцит в організмі призводить до підвищеного тромбоутворення у венах, а у новонароджених — до блискавичної пурпури. Визначення активності протеїну С проводять у разі виникнення симптомів легеневої гіпертензії, мігрені, судом, психічних розладів, а також під час обстеження перед вагітністю. Тест виконують для діагностики АФС, ДВЗ-синдрому. У комплексі призначають біохімічний аналіз крові, визначення рівня вітаміну К, коагулограму, антитіла до кардіоліпіну.

Фосфатидилсерин — негативно заряджений фосфоліпід, що є частиною клітинних мембран. Наявність IgA свідчить про гострий антифосфоліпідний синдром. Він проявляється венозними тромбозами, легеневою гіпертензією, головним болем, судомами. Тест використовують для діагностики антифосфоліпідного синдрому у разі негативних результатів специфічних тестів на АФС і для виявлення причин тромботичних ускладнень. Перед цим аналізом призначають тести на антитіла до бета-2-глікопротеїду І, кардіоліпіну, вовчакового антикоагулянту, біохімічний аналіз крові, коагулограму.

Фосфатидилсерин — негативно заряджений фосфоліпід, що є частиною клітинних мембран. Визначення IgG антитіл до нього проводять за наявності венозних тромбозів, легеневої гіпертензії, мігрені, судом, психічних розладів. Підвищення цих антитіл свідчить про хронічний перебіг або раніше перенесене захворювання. Тест використовують для підтвердження діагнозу антифосфоліпідного синдрому та для виявлення причин тромботичних ускладнень. Перед аналізом призначають тести на антитіла до бета-2-глікопротеїду І, кардіоліпіну, вовчакового антикоагулянту, загальний і біохімічний аналіз крові, коагулограму.

Фосфатидилсерин — негативно заряджений фосфоліпід, що є частиною клітинних мембран. Визначення IgМ антитіл до нього проводять за наявності венозних тромбозів, легеневої гіпертензії, мігрені, судом, психічних прозладів. Тест використовують для діагностики антифосфоліпідного синдрому у разі негативних результатів специфічних тестів на АФС і для виявлення причин тромботичних ускладнень. Перед аналізом призначають тести на антитіла до бета-2-глікопротеїду І, кардіоліпіну, вовчакового антикоагулянту, коагулограму.

Аналіз на антитіла класу IgG до фосфоліпідів (кардіоліпіну, фосфатидилсерину, фосфатидилінозитолу, фосфатидилової кислоти і β-2-глікопротеїду I) — дослідження для скринінгу антифосфоліпідного синдрому за наявності венозних тромбозів, легеневої гіпертензії, мігрені, судом, психічних розладів. Підвищення антитіл IgG в організмі вказує на хронічний процес. Тест використовують для підтвердження антифосфоліпідного синдрому. У разі позитивного результату на будь-який фосфоліпід слід буде провести специфічний аналіз на антитіла до нього. У комплексі призначають загальний і біохімічний аналіз крові, коагулограму.

Антитіла класу IgМ до фосфоліпідів дають змогу виявляти наявність антитіл до кількох фосфоліпідів одночасно: кардіоліпіну, фосфатидилсерину, фосфатидилінозитолу, фосфатидилової кислоти й β-2-глікопротеїду I. Визначення їх проводять за наявності венозних тромбозів, легеневої гіпертензії, мігрені, судом. Поява цих антитіл говорить на користь гострого процесу. Тест використовують для скринінгу антифосфоліпідного синдрому, і якщо буде отримано позитивний результат на будь-яких фосфоліпід, слід буде провести специфічний аналіз на антитіла до нього. У комплексі призначають аналізи крові загальний і біохімічний, коагулограму.