Аутоімунологічні дослідження

Антинуклеарні антитіла (ANA) — це група антитіл, які виробляються імунною системою організму людини до речовин ядра клітини (тому назва антинуклеарні, або антиядерні), що веде до ураження тканин і органів, судин, суглобів, м’язів, шкіри. Тест використовується для діагностики захворювань сполучної тканини (системний червоний вовчак, склеродермія та ін.) за наявності таких симптомів: втомлюваність, підвищення температури, висип на шкірі, ураження суглобів, м’язів та інших органів. Імуноблот антинуклеарних антитіл доцільно застосовувати у разі позитивного результату таких тестів, як визначення антиядерних антитіл методом IFT, доповнювати визначенням інших антитіл до антигенів залежно від клініки.

HLA — це антигени головного комплексу гістосумісності людини, які розташовуються на мембрані клітин і беруть участь в імунних реакціях організму. Визначення HLA-B27 проводять для диференційної діагностики артритів, які проявляються болем і асиметричним ураженням великих суглобів і хребта, прогнозу розвитку ускладнень. Визначення HLA-B7 проводять до оцінки ризиків розвитку раку шийки матки (у разі виявлення генотипів високого канцерогенного ризику вірусу папіломи людини, дисплазії), розвитку захворювань із ураженням суглобів. У комплексному обстеженні також призначаються аналізи на визначення рівня ревматоїдного фактора, С-реактивного білка, антинуклеарних антитіл. HLA-B7 в комплексі з цитологією та ВПЛ-тестом (оптимально пакет № 129).

Jo-1 — це цитоплазматичний фермент, який бере участь у біосинтезі білка. Визначення антитіл до Jo-1 проводять у разі виникнення симптомів ураження сполучної тканини: біль у м’язах, слабкість, головний біль, лихоманка, ураження суглобів, легенів. Аналіз IgG до Jo-1 виконують для діагностики автоімунного поліміозиту, оцінки ризиків ураження легень у цих пацієнтів після отримання позитивного результату антинуклеарних антитіл. Але підвищення антитіл інколи може спостерігатися і в разі інших захворювань: системний червоний вовчак, склеродермія, синдром Шегрена та інші, тому потрібен комплекс аналізів: антинуклеарні антитіла (ANA-Screen), С-реактивний білок та інші показники автоімунної панелі.

Антитіла anti-PM/Scl — специфічний серологічний маркер для хворих на склеродермію і поліміозит. Цей аналіз призначається хворим з такими симптомами, як м’язова слабкість, неспецифічне запалення, біль у суглобах, утруднене ковтання, ураження внутрішніх органів, набряк навколо очей, екзематозний дерматит. Тест є додатковим, і тільки на підставі нього діагноз не ставлять. Тому в комплексі рекомендується призначення аналізів на антинуклеарні антитіла, С-реактивний білок та інші показники автоімунної панелі.

RNP — це ядерний рибонуклепротеїн клітин, до якого можуть формуватися антитіла і призводити до розвитку системних захворювань сполучної тканини (системний червоний вовчак, склеродермія, дерматоміозит, хвороба Шегрена та ін.). Даний тест визначає наявність цих IgG-автоімунних антитіл і застосовується для виявлення у хворих уражень суглобів, головного болю, лихоманки, почервоніння на обличчі, болю в м’язах. Його використовують для діагностики автоімунних захворювань, насамперед системного червоного вовчака. У комплексі можуть бути призначені аналізи на визначення антинуклеарних антитіл, рівня ревматоїдного фактора, С-реактивного білка, інших показників автоімунних захворювань.

Антитіла до Scl-70 — це специфічні антитіла, які з’являються в організмі до ядерного ферменту Scl-70 (топоізомерази 1) у разі склеродермії. За цього захворюванні на шкірі з’являються почервоніння, вона грубіє, стоншується. Також можуть уражуватися ШКТ, дихальна система і серце. Аналіз входить до переліку досліджень, якщо є підозра на системне захворювання, і буде важливою ланкою у диференційній діагностиці склеродермії, оцінці прогнозу захворювання. У комплексі часто призначають аналізи на визначення антинуклеарних антитіл, рівня ревматоїдного фактора, С-реактивного білка, інших показників автоімунних захворювань.

Sm (ANA-Screen) — це тест, який дає змогу визначити антитіла до білкових компонентів малого ядерного рибонуклеопротеїда. Їхнє виявлення характерне для системного червоного вовчака (виявляється у 20–30% хворих) і відноситься до діагностичних критеріїв цього захворювання, проте може спостерігатися за інших захворювань: синдрому Шегрена, склеродермії та поліміозиту. Тест проводиться для діагностики системних захворювань у комплексі з тестами на виявлення антинуклеарних антитіл, антитіл до двоспіральної ДНК, ревматоїдного фактора, С-реактивного білка та інших показників автоімунних захворювань.

Тест Sm / RNP (ANA-Screen) є комплексним для виявлення антитіл до Sm-антигену і антитіл до RNP (рибонуклеопротеїдів). Антитіла до Sm-антигену частіше виявляються за системного червоного вовчака (СЧВ), а до RNP виявляються як у разі СЧВ, так і змішаного захворювання сполучної тканини, за якого немає антитіл до Sm-антигену. Це використовують для диференційної діагностики цих автоімунних захворювань. Його проводять, якщо виникають симптоми ураження сполучної тканини: похолодання рук і ніг, біль в суглобах і м’язах, поява червоних і білих плям на шкірі, лихоманка, випадання волосся.

Тест SS-A 52/60 (ANA-Screen) дає змогу визначити антитіла, які з’являються у разі системних захворювань, але найбільш характерні для синдрому Шегрена. Це автоімунне захворювання із ураженням слинних і слізних залоз, що призводить до сухості ротової порожнини, рогівки та кон’юнктиви, а в подальшому розвивається васкуліт, збільшення лімфатичних вузлів, селезінки, анемія. Тест важливий для діагностики вагітних з групи ризику щодо системних захворювань. У новонароджених може розвиватися неонатальний вовчаковий синдром. Для додаткової діагностики потрібен тест Тест SS-B (ANA-Screen) в комплексі з антинуклеарними антитілами, антитілами до двоспіральної ДНК та іншими показниками автоімунних захворювань.

Тест SS-A 52/60 (ANA-Screen) дає змогу визначити антитіла, які з’являються у разі системних захворювань, але найбільш характерні для синдрому Шегрена. Це автоімунне захворювання із ураженням слинних і слізних залоз, що призводить до сухості ротової порожнини, рогівки та кон’юнктиви, а в подальшому розвивається васкуліт, збільшення лімфатичних вузлів, селезінки, анемія. Даний тест застосовують для діагностики системних захворювань (СЧВ, склеродермія, РА), тому часто в комплексі призначають тести anti-PM / Scl, HLA-B27 і аналізи на визначення рівня ревматоїдного фактора, С-реактивного білка, АЛТ, АСТ, КФК в комплексі з антинуклеарними антитілами, антитілами до двоспіральної ДНК та іншими показниками автоімунних захворювань.

Антитіла до аквопорину-4 є основним серологічним маркером оптиконейромієліту Девіка. Це автоімунне демієлінізуюче захворювання, що призводить до пошкоджень зорових нервів (неврит) та спинного мозку (мієліт) і проявляється порушенням зору, м’язовою слабкістю, зниженням чутливості, мимовільним сечовипусканням і дефекацією. Аналіз необхідний для диференційної діагностики розсіяного склерозу і оптиконейромієліту. Додатково призначаються тести на наявність антинуклеарних антитіл та інших показників демієлінізуючих захворювань.

Анексин V — це білок, який здатний зв’язувати фосфатидилсерин (фосфоліпід ендотелію судин) і забезпечувати антикоагулянтну дію. Якщо формуються антитіла до нього, з’являється схильність до тромбозів: венозних, артеріальних, звичного невиношування вагітності. Виявлення антитіл до анексину V класу IgG може спостерігатися за антифосфоліпідного синдрому, автоімунних захворювань сполучної тканини (системний червоний вовчак, склеродермія). Призначається в комплексі з вовчаковим антикоагулянтом, антитілами до кардіоліпіну, бета-2-глікопротеїну 1 (з панелі антифосфоліпідного синдрому), коагулограмою, антинуклеарними антитілами та іншими показниками автоімунних захворювань.

АМА — це аутоантитіла, спрямовані проти антигенів мітохондрій. Аналіз на АМА методом IFT є скринінговим, він виявляє всі різновиди цих антитіл і рекомендований, якщо є підозра на первинний біліарний цироз печінки, за наявності збільшеної печінки або селезінки, жовтяниці шкіри і склер, свербіння, змінами печінкових проб. Аналіз може бути призначений пацієнтам з груп ризику щодо розвитку первинного біліарного цирозу печінки (родичам хворого). Результати дослідження дають змогу диференціювати цироз від інших автоімунних і запальних уражень печінки (гепатит, холангіт). Тест АМА виконується в комплексі з аналізом печінкових ферментів (лужна фосфатаза, АЛТ, АСТ), білірубіну, показниками автоімунних захворювань, визначенням антимітохондріальних антитіл М2 (АМА-М2).

Антинуклеарні антитіла — це група антитіл, які виробляються імунною системою організму людини до речовин ядра клітини (тому назвиваються антинуклеарні, або антиядерні). Визначення ANA даним методом дає змогу оцінити наявність повного спектра антинуклеарних антитіл і є скринінговим у таких симптомів: стомлюваність, підвищення температури, головний біль, ураження суглобів, жовтяниця, свербіння шкіри. Його використовують для діагностики СЧВ, ЗЗСТ, синдрому Шегрена, автоімунного гепатиту, первинного біліарного цирозу, полінейропатії та інших захворювань. У комплексі доцільно проводити аналізи на визначення рівня ревматоїдного фактора, С-реактивного білка, доповнювати визначенням конкретних антитіл до антигенів залежно від клініки.

Антитіла до базальної мембрани гломерулярного апарату виявляються в організмі у разі стрімкого гломерулонефриту, синдрому Гудпасчера й призводять до ураження нирок і легень. Це проявляється легеневою кровотечею, порушенням сечовипускання, появою крові в сечі, лихоманкою. Тест проводять для діагностики та диференційної діагностики захворювань, що протікають з ураженням нирок і легеневою кровотечею (хронічна пневмонія, бронхіт та інші). У комплексі призначається тест на антитіла до базальної мембрани альвеолярного апарату.

Антитіла до базальної мембрани альвеолярного апарату з’являються в організмі у разі виникнення синдрому Гудпасчера й призводять до ураження нирок і легень. Це захворювання проявляється легеневою кровотечею, порушенням сечовипускання, появою крові в сечі, лихоманкою. Тест проводять для підтвердження діагнозу синдрому Гудпасчера і диференційної діагностики захворювань, що протікають з легеневою кровотечею (хронічна пневмонія, бронхіт та інші). У комплексі призначається тест на антитіла до базальної мембрани гломерулярного апарату.

Антитіла до базальної мембрани трубчастого апарату нирок можуть з’являтися у разі такого захворювання, як тубулоінтерстиціальний нефрит (ТН). За такого захворювання можуть бути порушення з боку роботи нирок, лихоманка і ураження інших органов.Тест проводиться для виявлення автоімунних причин ТН і диференційної діагностики з іншими причинами цього захворювання. У комплексі можуть призначатися тести для визначення антитіл до базальної мембрани гломерулярного апарату, ЗАС, біохімічний аналіз сечі.

Білок р53 — це білок, що виробляється в клітині для контролю за нормальним розвитком і забезпечує вчасну її загибель в разі появи мутацій або патологічних змін, що зупиняє розвиток злоякісних утворень. Поява антитіл до даного білка може перешкоджати цьому і підвищувати ризик ураження злоякісними пухлинами. Дослідження може призначатися в комплексі з іншими онкомаркерами для оцінки ризиків розвитку новоутворень.

Внутрішній фактор Кастла (ВФК) — білок, що виробляється в шлунку і забезпечує абсорбцію вітаміну B12. Антитіла до внутрішнього фактору Кастла порушують цей процес і призводять до В12-дефіцитної анемії. У хворих спостерігаються блідість, стомлюваність, зниження апетиту, запори або діарея, оніміння кінцівок. Тест на антитіла до ВФК проводять для виявлення причини В12-дефіцитної анемії та диференційної діагностики з іншими формами анемії. У комплексі призначають ЗАК, визначення рівня феритину, вітамінів В12, фолієвої кислоти.

Антитіла до гладких м’язів — це аутоантитіла, які утворюються на білок актин та інші білки в результаті руйнування клітин печінки. Вони з’являються в організмі за автоімунного гепатиту. Тест до даних антитіл проводять, якщо є жовтяниця, свербіння, збільшення печінки й селезінки, розширення вен стравоходу, кровотечі ясен, болі в суглобах, у грудях. Аналіз використовують для диференційної діагностики автоімунного та вірусних гепатитів у комплексі з іншими тестами: печінкові проби, антинуклеарні антитіла й антитіла до антигенів автоімунних захворювань печінки.

Антитіла до двоспіральної ДНК — один з основних маркерів СЧВ. Це системне автоімунне захворювання, що виявляється загальною слабкістю, лихоманкою, артритом, болем у м’язах, появою червоних плям на відкритих ділянках тіла і обличчя, ураженням нирок та інших органів. Тест застосовується в комплексі з іншими тестами (антинуклеарні антитіла, антитіла до Sm, вовчаковий антикоагулянт та інші антифосфоліпідні антитіла, ревматоїдний фактор, С-реактивний білок) для діагностики, диференційної діагностики та прогнозу перебігу СЧВ. Може бути позитивним за інших автоімунних захворювань.

Антитіла до односпіральної ДНК — різновид антинуклеарних антитіл, які з’являються у разі автоімунних захворювань сполучної тканини, інфекційних і онкологічних захворювань. Вони не є специфічними для будь-якої патології, тому даний тест не може бути першочерговим в обстеженні. Його проводять хворим зі скаргами на загальну слабкість, лихоманку, артрит, біль у м’язах, появу червоних плям на шиї та обличчі й ураженням інших органів. У комплексі здають аналізи на антинуклеарні антитіла, ревматоїдний фактор, С-реактивний білок.

Антитіла до кератину (AKA) — автоантитіла, що діють проти кератину, який відноситься до цитрулінованих білків. Тест з визначення цих антитіл є специфічним для діагностики ревматоїдного артриту. РА проявляється болем в суглобах і м’язах, ранковою скутістю, деформацією суглобів. Призначається в комплексі з іншими тестами (ревматоїдний фактор, антитіла до циклічного цитрулінованого пептиду, віментин, С-реактивний білок, антинуклеарні антитіла) для діагностики РА і диференційної діагностики з іншими захворюваннями з ураженням суглобів.

Мієлін-асоційований глікопротеїн (MAG) — медіатор взаємодій олігодендрогліоцитів між собою і з нейронами. Поява антитіл до нього призводить до різних нейропатій. Хворі скаржаться на швидку стомлюваність, слабкість у м’язах, порушення дрібної моторики. Аналіз використовують для визначення антитіл IgM до MAG для диференційної діагностики IgM-асоційованої нейропатії з іншими набутими полінейропатіями (наприклад, хронічна запальна демієлінізуюча НП) і демієлінізуючими захворюваннями. У комплексі призначають аналіз на автоантитіла до інших нейрональних антигенів (GQ1b, GM1, GD1b) і аналіз СМР.

Антитіла до MPO — маркер системних некротизуючих васкулітів. Вони виявляються у разі мікроскопічного поліангіїту, синдрому Черджа-Строса, стрімкого ГН, ідіопатичного альвеолярного геморагічного синдрому. Ці захворювання мають схожі симптоми: лихоманка, втрата апетиту, шкірний висип, головний біль, носові кровотечі, ураження ЦНС, але є і специфічні ознаки. Тест застосовується в комплексі з антинуклеарними антитілами, антитілами до протеїнази 3 Anti-PR3 (cANCA), IgG для діагностики та диференційної діагностики системних васкулітів.

Антитіла до мікросом печінки-нирок LKM-1 — специфічний маркер автоімунного гепатиту 2-го типу. Це захворювання частіше зустрічається у дітей і проявляється слабкістю, важкістю у правому підребер’ї, жовтяницею, шкірним свербежем, висипом, збільшенням печінки і лімфовузлів. Тест застосовують для діагностики автоімунного гепатиту 2-го типу та контролю за прийомом деяких препаратів (тієнам, галотан та ін.). У комплексі призначають тест на антитіла до розчинного печінкового антигену, сумарні антитіла до мікросом печінки і нирок (LKM), аналіз печінкових ферментів (лужної фосфатази, АЛТ, АСТ), білірубіну.

Мікросоми печінки — це кілька видів антигенів, до яких формуються антитіла. Антитіла до мікросом печінки-нирок (LKM-1, LKM-2, LKM-3) — маркери гострої і хронічної патології печінки. Анти-LKM-1 з’являються за автоімунного гепатиту 2-го типу. Анти-LKM-2 і Анти-LKM-3 зустрічаються у разі лікарських і вірусних гепатитів. Вони проявляються слабкістю, важкістю у правому підребер’ї, жовтяницею, шкірним свербежем, висипом, збільшенням печінки і лімфовузлів. Тест дає змогу виявити наявність антитіл до всіх антигенних структур мікросом печінки і важливий для первинного обстеження. У комплексі призначають тест на антитіла до розчинного печінкового антигену, аналіз печінкових ферментів (лужної фосфатази, АЛТ, АСТ), білірубіну.

Міозит-специфічні автоантитіла впливають на різні білки клітин поперечно-смугастої мускулатури і призводять до розвитку автоімунних міозитів. Визначення цих антитіл потрібне у разі виникнення таких симптомів: біль і слабкість у м’язах, набряки, ураження шкіри, періодична лихоманка. Тест проводять для діагностики та диференційної діагностики міозитів (дерматоміозит, поліміозит, міозит). У комплексі призначають біохімію крові, електроліти, КФК, міоглобін, антинуклеарні антитіла.

Антитіла до АМА М2-3Е — специфічний маркер первинного біліарного цирозу печінки. Це захворювання проявляється слабкістю, важкістю у правому підребер’ї, жовтяницею, шкірним свербежем, сухістю очей, артеріальною гіпотензією. Тест призначений для діагностики хронічних захворювань печінки, передусім біліарного цирозу печінки. У комплексі призначають аналізи на антитіла до розчинного печінкового антигену, антитіла до мікросом печінки-нирок (LKM-1, LKM-2, LKM-3), аналіз печінкових ферментів (лужної фосфатази, АЛТ, АСТ), білірубіну.

Антитіла до міокарду — це антитіла до різних білків серцевого м’яза (мітохондрій, сарколеми, скорочувальних білків). Призначають за таких симптомів: слабкість, задишка, збільшення розмірів серца, а також після травм або операцій на серці. Тест використовують для діагностики дилатаційної кардіоміопатії і диференційної діагностики причин міокардиту. У комплексі призначають аналіз на тропонін, С-реактивний білок, антинуклеарні антитіла, електроліти, АЛТ, АСТ, КФК.

Антитіла до епідермальної базальної мембрани — автоантитіла, що діють проти білків базальної мембрани шкіри, що призводить до її руйнування. Клінічно це проявляється у вигляді пухирів на шкірі або слизових, печінням, свербежем, лихоманкою. Даний пакет, в який входять дослідження на визначення антитіл IgG та IgA до епідермальної базальної мембрани, призначають для диференційної діагностики везикулярно-бульозних захворювань шкіри в комплексі з антитілами до десмоглеїну.

Антитіла до десмоглеїну — автоантитіла, які призводять до руйнування десмосом і утворення внутрішньоепідермальних пухирів. Ці пухирі з’являються на слизових, в ротовій порожнині й на шкірі, у них прозорий вміст, вони не болять і не чешуться, згодом лопаються, що може супроводжуватися лихоманкою і слабкістю. Даний пакет, в який входять дослідження на визначення антитіл IgG та IgA до десмоглеїну, призначають для диференційної діагностики різних форм пухирчатки, моніторингу активності захворювання, оцінки ефективності терапії пухирчатки. У комплексі можливе призначення тесту на антитіла до епідермальної базальної мембрани.

Антитіла до парієтальних клітин шлунка призводять до їхнього руйнування, порушення секреції соляної кислоти і внутрішнього фактора Кастла з подальшим розвитком атрофічного гастриту зі зниженою кислотністю. Цей стан проявляється блідістю, загальною слабкістю, почервонінням язика, онімінням кінцівок й іноді болем у шлунку. Тест застосовують для діагностики причин дефіциту вітаміну В12, диференційної діагностики гастриту. У комплексі призначають ЗАК, біохімічний аналіз крові, рівень вітаміну В12, тест на антитіла до внутрішнього фактора Кастла.

Печінковий профіль — це визначення наявності антитіл, які часто зустрічаються у разі наявності автоімунного захворювання печінки (гепатиту). Визначення цих антитіл необхідно, якщо є такі симптоми: слабкість, тяжкість у правому підребер’ї, жовтяниця, свербіж шкіри, висип, збільшення печінки, асцит, портальна гіпертензія. Тест проводять для діагностики та диференційної діагностики гепатитів. У комплексі призначають печінкові проби, біохімію крові.

Протеїназа 3 — білок цитоплазми нейтрофілів, моноцитів і клітин стінки судин, до якого формуються антитіла за автоімунного ураження судин (васкулітів), насамперед гранулематозу Вегенера. Якщо є такі симптоми: слабкість, лихоманка, біль у суглобах і м’язах, васкуліт, склерит, ураження дихальної системи, нирок, — тест використовують для діагностики і диференційної діагностики системних васкулітів, гранулематоза Вегенера, моніторингу перебігу хвороби. В комплексі можливе призначення тесту на АТ до мієлопероксидази, аналізи на визначення ревматоїдного фактора, С-реактивного білка.

Гангліозидний профіль — метод дослідження, який призначений для визначення антитіл класу IgG до семи гангліозидів: GM1, GM2, GM3, GD1a, GD1b, GT1b і GQ1b у сироватці, які виявляються за різних автоімунних захворювань нервової системи, якщо є такі симптоми: слабкість і біль у кінцівках, відчуття оніміння і повзання мурашок по тілу, порушення зору, мовлення, утруднене ковтання та інші. Тест виконується в комплексі з іншими тестами для діагностики синдрому Гієна-Барре, мультифокальної рухової нейропатії, сенсорної нейропатії, синдрому Міллера-Фішера та інших захворювань нервової системи.

Гангліозидний профіль — метод дослідження, який призначений для визначення антитіл класу IgG і IgM до гангліозидів: GM1, GM2, GM3, GD1a, GD1b, GT1b, GQ1b, GM4, GD2, GD3, GT1a, що виявляються за різних автоімунних захворювань нервової системи, коли є такі симптоми: слабкість і біль у кінцівках, відчуття оніміння і повзання мурашок по тілу, порушення зору, мовлення, утруднене ковтання та інші. Тест виконується в комплексі з іншими тестами для діагностики синдрому Гієна-Барре, мультифокальної рухової нейропатії, сенсорної нейропатії, синдрому Міллера-Фішера та інших захворювань нервової системи.

Нейрональний профіль — метод дослідження, який призначений для визначення антитіл класу IgG до антигенів: ампіфізин, CV2, PNMA2 (Ma2 / Ta), Ri / ANNA-2, Yo / PCA-1, Hu / ANNA-1, рековерин, SOX1, тітін. Аналіз використовують за наявності таких симптомів: порушення чутливості, порушення мовлення, нудота, панічні атаки, розлад ковтання, погіршення зору і слуху. Тест застосовується для диференційної діагностики причин ураження нервової системи, зокрема й можливість паранеопластичного синдрому.

Розчинний антиген печінки і підшлункової залози — специфічний маркер автоімунного гепатиту (АІГ). Це захворювання проявляється слабкістю, важкістю в правому підребер’ї, жовтяницею, шкірним свербежем, висипом, збільшенням печінки та лімфовузлів, лихоманкою. Тест застосовують для диференційної діагностики гепатитів та АІГ. У комплексі можливе призначення тестів на сумарні антитіла до мікросом печінки і нирок (LKM), гладких м’язів (SMA), цитозольного антигену печінки 1-го типу, на антинуклерні антитіла, аналіз печінкових ферментів (лужної фосфатази, АЛТ, АСТ), білірубіну.

Антитіла до рецепторів ацетилхоліну — специфічний маркер міастенії. Це захворювання проявляється такими симптомами: опущення повіки, роздвоєння зору, нерухомість очей, порушення мовлення, дихання, ходи, тахікардія, м’язова слабкість. Тест виконують для діагностики міастенії, але поява антитіл може свідчити й про інші патології (тімома, дрібноклітинний рак легенів, автоімунні захворювання печінки), тому додатково призначають біохімічний аналіз крові, тест на антитіла до тітіну, електроліти, КФК.

Антитіла до рибосомального протеїну — маркер системного червоного вовчака (СЧВ), особливо з ураженням центральної нервової системи. Для цього захворювання характерні ураження суглобів, головний біль, лихоманка, судоми, порушення сну, зниження пам’яті, почервоніння на обличчі і шиї, біль у м’язах, депресія. Тест використовується для діагностики СЧВ з ураженням центральної нервової системи (вовчаковий психоз). У комплексі можливе призначення аналізів на визначення антинуклеарних антитіла, антитіл до двоспіральної ДНК, Sm, Ro/SS, С-реактивного білка, антикардіоліпінових антитіл, ревматоїдного фактора.

Тітін — це білок скелетних м’язів, антитіла до якого можуть виявлятися за міастенії, що проявляється такими симптомами: опущення повіки, роздвоєння зору, нерухомість очей, порушення мовлення і дихання, тахікардія, м’язова слабкість, трудощі з ковтанням. Особливо ці антитіла виявляються у поєднанні з тімомою, можуть бути позитивними у разі інших системних захворювань. Тест виконують у комплексі з антитілами до ацетилхоліну для діагностики і прогнозу міастенії й тімоми.

Хроматин — це специфічний білок, що становить основу хромосом. Антитіла до хроматину — маркер лікарсько-індукованої вовчака. Для цієї патології характерна поява лихоманки, болю в суглобах, перикардиту, анемії, висипу на вилицях і шиї, виразок в роті й інших симптоми на тлі прийому лікарських засобів (прокаїнамід, гідралазин). Тест застосовують в комплексі з антинуклеарними антитілами, антитілами до двохспіральної ДНК для диференційної діагностики системного червоного вовчака (СЧВ) і лікарського вовчака. Показник може підвищуватися у разі інших ревматичних захворювань, біліарного цирозу.

Цитозольний печінковий антиген 1 типу — це фермент печінки, до якого можуть формуватися антитіла за автоімунного гепатиту (АІГ). Це захворювання проявляється слабкістю, важкістю у правому підребер’ї, жовтяницею, шкірним свербежем, висипом, збільшенням печінки і лімфовузлів, лихоманкою. Тест застосовують як додатковий маркер у діагностиці автоімунних гепатитів, особливо якщо інші маркери негативні. Найчастіше виявляється у молодих людей, практично не виявляється за гепатиту С і АІГ 1 типу. У комплексі призначають аналізи на антинуклерні антитіла, антитіла до мікросом печінки (аnti-LKM-1), гладких м’язів (SMA) і розчинного антигену печінки (SLA), печінкові проби, білірубін.

Центромер В — це білок, до якого утворюються антитіла за автоімунних захворювань. Приводом для їхнього визначення можуть стати такі симптоми: кальциноз шкіри, ураження шлунково-кишкового тракту, нирок, серця, похолодання кінцівок, судинні «зірочки» на шкірі. Тест застосовують для діагностики системної склеродермії, CREST-синдрому, прогнозу у хворих із синдромом Рейно, також підвищення антитіл характерне для біліарного цирозу печінки. У комплексі призначають аналіз на антитіла до топоізомерази I (Scl-70), антинуклеарні антитіла, антицентромерні антитіла, С-реактивний білок, печінкові проби.

Антитіла до частки, що розпізнає сигнал, спрямовані на цитоплазматичний рибонуклеопротеїновий комплекс, який бере участь у транслокації протеїнів з рибосом. Вони можуть з’являтися за міозиту й дерматоміозиту. Для цих захворювань характерний біль і слабкість у м’язах, почервоніння й набряклість шкіри. Тест використовують для діагностики дерматоміозиту, диференційно діагностики інших причин міозиту. У комплексі призначають аналізи на антинуклеарні антитіла, міозітний профіль, С-реактивний білок.

Антитіла до клітин ендотелію — це автоантитіла, спрямовані проти ендотеліоцитів. Їхня поява характерна для системних васкулітів (СВ). Антитіла виробляються у відповідь на пошкодження ендотелію і не є причиною васкуліту, однак є його маркером. СВ проявляється болем у м’язах, суглобах, висипом на шкірі, кон’юнктивітом, лихоманкою, носовими кровотечами, гематурією. Тест виконують для діагностики й прогнозу хвороби Кавасакі, артеріїту Такаясу, вузлуватого поліартеріїту та інших системних васкулітів. У комплексі призначають АТ до мієлопероксидази, протеїназ, цитоплазми нейтрофілів (ANCA), антинуклеарні антитіла.