Інформаційна служба:
044 20 500 20
(Багатоканальний)

Аналіз сечі

5.2 TORCH-інфекції
5.2.1 ЦМВ-інфекція
5.2.2 Герпетична інфекція
5.2.3 Вірус Епштейна-Барр
5.2.4 Токсоплазмоз (Toxoplasma gondii)
5.2.5 Краснуха (Rubella virus)
5.2.6 Parvovirus B19
5.2.7 TORCH-пакети
5.3 Урогенітальні інфекції
5.3.1 Chlamydia trachomatis
5.3.2 Mycoplasma/Ureaplasma
5.3.3 Treponema pallidum
5.3.4 Trichomonas vaginalis
5.3.5 Candida
5.3.6 Neisseria gonorrhoeae
5.3.7 ВПЛ (вірус папіломи людини)
5.3.8 Біоценоз урогенітальний
5.4 Інші інфекції
5.4.2 Bordetella pertussis
5.4.3 Chlamydia pneumoniae
5.4.4 Helicobacter pylori
5.4.5 Mycoplasma pneumoniae
5.4.6 Staphylococcus aureus, MRSA (метицилінрезистентний)
5.4.7 Епідемічний паротит (Rubalavirus)
5.4.8 Кір (Morbillivirus)
5.4.9 Паразитарні дослідження

13.1 Моніторинг ліків
13.2 Тяжкі метали
13.3 Діагностика порушень метаболізму
13.4 Амінокислоти

Аналіз сечі загальний (ЗАС + мікроскопія осаду) / 4004 (аналіз сечі загальний; аналіз сечі: мікроскопія осаду сечі)

Сеча — багатокомпонентна речовина, що утворюється в результаті фільтрації крові нирками і за допомогою якої з організму виводяться кінцеві продукти метаболізму. У загальному аналізі сечі досліджуються її кількісні та якісні характеристики (колір, запах, наявність в осаді формених елементів крові, білка, цукру та інші). Аналіз використовується для діагностики всіх захворювань сечовидільної системи. Його слід проводити в комплексі з загальним і біохімічним аналізами крові.

Аналіз сечі за Нечипоренком / 4006

Аналіз сечі за Нечипоренком — найбільш ефективний метод кількісного і якісного вивчення складу сечі. Він дає змогу з високою точністю визначити концентрацію різних речовин і елементів у 1 мл сечі. Використовується в діагностиці циститів, пієлонефриту, гломерулонефриту та інших запальних захворювань сечовидільної системи. Його слід проводити в комплексі з загальними аналізами сечі й крові, вивченням креатиніну, сечовини, азоту сечовини, мікроелементів.

Мікроальбумінурія / 4044

Мікроальбуміни — група білків, які циркулюють в організмі й у нормі практично не потрапляють в незміненому вигляді у сечу. Їхня поява в сечі є одним з найбільш об’єктивних маркерів розвитку нефропатії. Показник використовується в діагностиці діабетичної, гіпертонічної, дисметаболічної нефропатії, гломерулонефриту, пієлонефриту. Його слід вивчати в комплексі з загальним аналізом сечі та аналізом сечі за Нечипоренком.